Міністерство юстиції України
Виконавчий округ міста Києва
Приватний виконавець
Мельниченко Олег Володимирович
26 серп. 2020

ТИМЧАСОВЕ ОБМЕЖЕННЯ БОРЖНИКА У ПРАВІ ВИЇЗДУ керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням можливе у разі ухилення керівника боржника від виконання рішення суду. Постанова ВС від 19 серпня 2020 року.

Фабула судового акту:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу господарського суду міста Києва від 04.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 скасовано. Подання Приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства - ОСОБА_1 за наказом господарського суду міста Києва від 24.10.2017 у справі  № 910/8130/17 залишено без задоволення.

Вказана постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- стаття 337 ГПК України не містить поняття "керівник боржника";

Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020, Приватний виконавець Мельниченоко О.В.  звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою і клопотанням про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в яких, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а також на те, що судами по-різному застосовуються положення статті 337 ГПК України та статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", тому справа містить виключну правову проблему, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020, а ухвалу господарського суду міста Києва від 04.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:

- безпідставно не врахував положення статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" та неправильно застосував статтю 337 ГПК України;

Ухвалою Касаційного господарського суду від 10.06.2020 задоволено клопотання Приватного виконавця про передачу справи № 910/8130/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Справу № 910/8130/17 разом з касаційною скаргою Приватного виконавця та доданими до неї документами передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 справу № 910/8130/17 разом з касаційною скаргою Приватного виконавця та доданими до неї документами повернуто до Касаційного господарського суду з посиланням на  те, що правові питання, які виникли у даній справі, можуть бути вирішені Касаційним господарським судом як належним судом із застосуванням існуючих процесуальних механізмів подолання суперечливих позицій суду.

Приймаючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 року, апеляційний суд послався на те, що, нормами ГПК України не передбачено поняття "керівник боржника" як особи, яку можливо б було тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Однак з таким висновком суду апеляційної інстанції не може погодитись Касаційний господарський суд, оскільки відповідно до пункту 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно із статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в країну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Отже, Законом України "Про виконавче провадження" закріплено право державного виконавця, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

Поряд з цим, згідно з правилами статті 337 ГПК України, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи може мати місце виключно у випадку:

- коли ця особа є боржником;

- невиконання нею судового рішення, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Такий захід забезпечення виконання судового рішення є виключним.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

При цьому Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.

Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов`язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права.

Відтак якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження") передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України "Про виконавче провадження".

 

dokumenty  Постанова Верховного суду від 19 серпня 2020 року по справі № 910/8130/17